Конкретні статистичні дані щодо кількості млинів у локації сучасний «Первомайськ» знаходимо у «Списку населених місць по відомостям року. Херсонська губернія», де вказано, що у м. Ольвіополі було 54 млина. Варто враховувати, що ця цифра включає млини усіх типів. У ХІХ столітті були поширеними млини: селянські, фермерські, вітряки, водяні. Вони здебільшого відрізнялися природою використаної сили, конструкцією, розмірами й виробничою потужністю. А також те, що в межах Ольвіополя було багато хуторів, зокрема і Орлянські хутори.
Відповідно мали поширення невеликі млини з кінними приводом. Аналізуючи воєнно-топографічну карту року, на якій позначено млини, робимо висновки про те, що на річці Південний Буг було три потужних ареали водяних млинів: поблизу Синевецького Санавецького острова — 2; у районі гідростанції вище за течією — 2; близько с. Поронівки Парановка, Поромовка — 5. Отже у кінці х років ХІХ століття функціонувало 9 водяних млинів. Поширеними є відомості, що в х роки ХІХ століття в м.
Ольвіополі діяло кілька невеликих підприємств, які переробляли сільськогосподарську сировину, серед них гуральня 12 робітників , олійниця 9 робітників , шкіряний завод 60 робітників , 4 водяні млини — працювало 18 робітників. Олександр Войтов у книзі, яка присвячена історії Богополя, Ольвіополя, Голти за період із по рік, зазначає: «К році підприємець Август Іванович Ган рр.
Трохи про загальне
Промисловий корпус підприємства був зведений із бутового каміння і складався з двох поверхів. Із каменю, але на цементі побудували греблю. Згодом недалеко від млина, поряд із залізничною лінією, розмістили склади. Ще у році була побудована залізниця Одеса-Балта, в році Балта — Ольвіополь і до Єлисаветграду. Зерно на млин і виготовлену муку на залізничну станцію возили на підводах і фурах. У році на підприємстві працювало 10 робітників, однак потужностей млина для задоволення потреб всіх охочих не вистачало. Млин Гана, Голта Світлина із фондів Первомайського краєзнавчого музею.
Таким чином утворився ольвіопольсько-голтянський борошномельний комплекс. В році млин у с. Голті було автоматизовано, встановили дві водяні турбіни. Розмельне і оббивальне відділення обладнали новим устаткуванням, яке доставила із Дрездена німецька фірма Братів Зекк. Освітлювалося приміщення гасовими ліхтарями. На млині працювало 10 робітників і за добу на підприємстві перемелювали пудів пшениці. Виробляли 7-й сорт борошна. Карл Попович, працівник на млині у Гана Світлина із фондів Первомайського краєзнавчого музею. У році родина Ганів модернізувала і автоматизувала млин у м.
Ольвіополі, встановили три водяні турбіни, замінили машини у розмельному і оббивальному відділені, обладнання, як і на млин в с. Голті, привезли із Дрездена. Освітлення будівлі було електричне. На підприємстві працювало 16 робітників, за добу перемелювали пудів пшениці. Виробляли й сорт муки. Привозили зерно із Херсонської губернії, зокрема із Ананьївського, Єлисаветградського і Балтського повітів.
Народився 1 лютого року, помер 7 травня року, і слова з Євангелія від Матвія «Добрий і вірний раб! В малому ти був вірний. Над многим тебе поставлю». Водночас, краєзнавець Мирослав Боровський, який працює із метричними книгами цієї церкви, не знаходить підтвердження даної події. У будь-якому разі достеменно відомо, що у році закінчилося життя людини, яка більше ти років сприяла розвитку млинарства у краї. Млини перейшли у спадок його сину — Адольфу Гану, який управляв підприємствами до року.
На початку ХХ століття відомий мандрівник та географ Петро Семенов-Тянь-Шанський писав «…в Ольвіополі, разом із селами Богополем і Голтою, які утворюють із ним одне ціле, із фабрично-заводських підприємств варто згадати шкіряний завод «Товариства Ольвіопольського шкіряного заводу», заснований в кінці х рр.
Разом з тим, у «Списку фабрик і заводів Російської імперії», складеному по офіційним відомостям відділу промисловості Міністерства торгівлі і промисловості, подається інформація про стан млинів Адольфа Гана на рік. На підприємстві виробляють пшеничне борошно. Річне виробництво має обсяг , рублі.
Історія селища
На млині встановлено водяний двигун потужність 30 кінських сил і працює 15 робітників. Також вказується, що водяний вальцьовий борошномельний млин Адольфа Августовича Гана розташований в Єлисаветградському повіті, у м. Річне виробництво має обсяг 1,, рублі. На млині встановлено водяний двигун потужність 40 кінських сил і працює 32 робітника. Цю роботу взялась виконувати видавнича фірма «Індустрія». Спеціально-уповноважені представники фірми побували на всіх млинах «товарного типу», що функціонували на той час в імперії.
- мільйонери знайомства в Україна.
- знайомства онлайн знайомств поблизу Луцьк Україна!
- Первомайський (місто).
- Навігаційне меню.
- Страницы в категории «Населённые пункты Первомайского района (Николаевская область)»;
- одиночні події знайомств Сорокине Україна?
- знайомства людина Родинське Україна!
З усіх млинів, що діяли у локації «сучасний Первомайськ» і навіть «Первомайщина» до книги потрапила інформація про 3 підприємства: млин Гана в Ольвіополі, млин Гана в Голті та млин Анастасії Йосифівни і Йосипа Петровича Скаржинських у с. У цілому ж «Товарні млини», ще їх називали — крупні, поділялися на V розрядів. Розряд млина залежав від річного розмелення зерна, який теоретично вираховувався по нормам, які закріплювались у «Положенні про державний промисловий податок».
Так, на млині І розряду перемелювали більше тис. До того ж у Російській імперії був введений поділ на райони «товарного млинарства». Район залежав від географічного положення, інфраструктури, інтересів млинарів. Розряд підприємства та клас місцевості впливали на державний податок, який мали сплачувати власники млинів. Млин Адольфа Гана на Ольвіополі відносився до IV розряду, власник сплачував рублів державного промислового податку, а млин в Голті належав до V розряду і податок становив 50 рублів. Окрім того, власники «товарних млинів» повинні були придбати промислові свідоцтва і безплатні промислові квитки, які видавалися управляючими казенними палатами, міськими управами, магістратами, волосними правліннями та ін.
Під час видачі промислового свідоцтва одночасно із податком, що йшов до державної скарбниці, млинарі сплачували земські, міські та інші збори. Отож родина Ганів наповнювала місцеву скарбницю, сплачувала земські збори, на які будували школи, лікарні, мости.
Досліджуємо млини Південного Побужжя-Посинюшшя: локація — Первомайськ
Вже з початку ХХ століття на млинах Адольфа Гана видавали виплати робітникам, які втратили працездатність чи то отримали тілесні ушкодження. У році Адольф Ган завершив останню модернізацію підприємств. Був утворений потужний борошномельний комплекс із двох млинів, складів, де зберігали зерно та борошно; службових приміщень для робітників, заїжджих дворів, хлібопекарні, канцелярії.
Підприємства вирізнялися передовими технологіями і раціональністю, а «Ганівське борошно» користувалося популярністю як на Півдні України, так і за кордоном. На Ганівські млини везли зерно із Херсонської і Подільської губерній, тут зустрічалися купці із Одеси, Херсона, Миколаєва, Єлисаветграда.
- лесбіянки знайомства чоловік у Камянське Україна.
- послуги знайомств в області Часів Яр Україна!
- Млини родини Ганів: Ольвіополь-Голта.
- найкраще підключення поблизу Камянка-Дніпровська Україна.
- сайти сексуальних знайомств Сорокине Україна.
- латинські знайомства поблизу Євпаторія Україна?
- Категория:Населённые пункты Первомайского района (Николаевская область).
Приїздили представники від торгових компаній Санкт-Петербурга, Варшави, Риги. Гани та їхня родина і працівники млина Світлина із фондів Первомайського краєзнавчого музею. У млинарських канцеляріях вирішувалася низка питань не лише економічного, а й соціального характеру. Директор-розпорядник заводу Оттомар Гассельблат навідувався до Адольфа Івановича з безкінечними розмовами про асортимент заводу: тверді шкіряні товари для підошов, частини шкіряного взуття, лимарно-сідельні вироби, шкіряну галантерею.
Млини у місті Первомайську. Дослідження | Новинний сайт міста Первомайська
Відвідували родину Ганів і таємний радник, камергер, барон Констянтин Унгерн-Штернберг із сином бароном Рудольфом. Директори правління Бернард Каяндер, Карл Фідлер, Олександр Папе приносили хмільне голтянське пиво, яке пінилося у пузатих кухлях. Пили пиво царське, віденське і мартовське столове.