Ця історія — приклад того, якими можуть бути стосунки, якщо не мати належного лікування і не знати, як допомогти. Варто відзначити, як неупереджено та спокійно дівчина сприйняла звістку про психічний розлад свого партнера та як намагалася підтримати його. Навіть попри те, що не володіла всіма необхідними інструментами для того. З повагою до всіх причетних та на прохання героїні — імена та назви міст в тексті змінено.
А проаналізувати усі події та небезпечні маркери в цих стосунках «Психеї» допомагала психотерапевтка Катерина Данилевська. Від редакції. Психічний розлад може додавати нових перешкод у життя та побут. На сьогодні психічні розлади добре піддаються терапії, і більшість пацієнтів можуть вести повне життя та будувати стосунки.
Так, це вимагає часу і зусиль, але це — здійсненно. Із запальним і балакучим Андрієм Ліза познайомилася на спільному заході. Вони працювали в одній сфері й були колегами. Я зробила перший крок — знайшла його у фейсбуку, почала писати. Він відповідав, але з великими перервами. Після одного з таких зникнень Андрій написав, що його життя — дуже skomplikowane з польської «складне» — прим.
Проте вони продовжили час від часу спілкуватися. Хлопець на кілька місяців зник, а потім першим написав і покликав на побачення. Перше враження від глибокого спілкування віч-на-віч — Андрій дуже песимістично налаштована людина. Але Ліза пояснила це поганим настроєм чи невдачею на роботі. Був кінець літа, ми багато гуляли вечорами, розмовляли. Він підкупив мене тим, що говорив про серйозні, глибокі речі. Дуже багато розповідав про себе такого, чого зазвичай на перших побаченнях не розповідають — відкрито, дуже відверто, про щось дуже особисте».
Дівчина одразу попередила, що хоче серйозних стосунків, які матимуть розвиток і приведуть до чогось стабільного. Андрій погодився. Ще під час перших побачень Андрій поділився тим, що має психічний розлад. На той момент йому діагностували депресію. Ліза згадує, що хлопець дуже переживав і не знав, як краще про це повідомити. До того ж, дівчина зізнається: тоді не настільки добре усвідомлювала, що таке психічний розлад і як він може проявлятися. Стосунки продовжилися. Від психотерапевтки. Повідомлення діагнозу партнерові не завжди стосується перекладання відповідальності. Це також може бути спробою її делегувати.
На етапі повідомлення діагнозу йдеться радше про те, чи «хотіла б ти взяти відповідальність, хоча б якоюсь мірою, за мій діагноз на майбутнє? Особливо якщо ситуація повідомлення діагнозу активувала величезне почуття провини.
- Оуен знайомства в Камянка Україна.
- Навігація записів.
- З якими ялинками зустрічають Новий рік райони і міста Кіровоградщини.
- найкращі безкоштовні сайти знайомств Нікополь Україна.
- сайти сексуальних знайомств у Броди Україна?
Андрій розповідав, що перші симптоми виникли ще в студентські роки. Хлопець звертався до багатьох лікарів, але не хотів, щоб його офіційно ставили на облік медичного закладу. Тому уникав офіційної постановки діагнозу. Півроку відвідував психотерапевта, але припинив через фінансові труднощі. Сьогодні не існує психіатричного обліку в «радянському» розумінні. Дані про наявність психіатричного розладу вносять до медичної картки пацієнта, і вони є конфіденційними, як і будь-яка інформація про стан здоров'я.
Хлопець багато часу присвячував самоосвіті, знав про фізіологію розладу та процеси, які відбуваються в мозку. Він сам це вивчав або запитував у лікарів, до яких звертався. Проте переважно він шукав відповіді на форумах, де спілкувався з людьми з подібними розладами. І, базуючись на цих розмовах, сам призначав собі лікування. З розповідей Андрія Ліза зрозуміла, що так живуть сотні людей — учасників таких форумів.
Той виписував рецепт, який Андрій — прим. Професор отримував за це подяку в конверті». Хабарництво — неприпустиме явище в правовому суспільстві. Лікар не може виписати рецепт пацієнтові, який не пройшов належного медичного огляду, лише на прохання самого пацієнта. Андрій самостійно замовляв медикаменти — частину в Україні, частину за кордоном.
Відомий поет написав вірш про прикарпатського хлопця, який загинув на війні
І самостійно вирішував, коли він вживає ліки, а коли — припиняє. Це відображалося на поведінці хлопця, додає Ліза. Для деяких людей рівень самоосвіти може корелювати з відчуттям своєї спроможності прийняти рішення. Зокрема, щодо подальших дій, стратегії лікування та їхньої реалізації. Самоосвіта важлива, якщо людина вивчає медичну інформацію, шукає сучасні англомовні джерела, читає історії життя інших людей з таким розладом, аби надалі на прийомі фахівця краще розуміти, про що йдеться та прояснити для себе питання, що турбують.
Загалом, самоосвіта потрібна і для того, аби обрати фахівця, якому людина зможе довіряти. Перефразовуючи відомий вислів, складність і небезпека самолікування криється в деталях. Згадаймо запуск «Аполлон». У цей проєкт інвестували величезні людські і матеріальні ресурси, а проблему спричинило «маленьке» кільце тефлонової ізоляції. І через таку «дрібницю» стався вибух в службовому модулі, що призвів до витоку кисню.
Самоосвіта, навіть бездоганна, — це як основа такого космічного корабля. А лікар, якому ви довіряєте, буде уважним до деталей і внесе доречні корективи. Або пояснить чому стратегія самолікування не спрацює чи викличе небажані наслідки. Пізніше, коли Андрій уже був певний час у стосунках з Лізою, йому діагностували біполярний афективний розлад. Поруч з періодами стабільного настрою у людини з БАР виникають періоди надзвичайно підвищеного або дратівливого настрою — маніакальні чи гіпоманіакальні епізоди або ж фази , а також депресивні епізоди.
Лікування біполярного розладу потребує індивідуальних підходу і тривалості, які обумовлені особливостями роботи мозку і гормональної системи. Переривання лікування чи його недостатня тривалість може призвести до загострення розладу чи негативних побічних ефектів. Хлопець приховував свій діагноз. Він дуже боявся навішування ярликів, боявся, що його звільнять з роботи, що вважатимуть «ненормальним».
Про діагноз не знав ніхто, крім дівчат, з якими він мав стосунки. Не знала про нього й мама хлопця, взаємини з якою були дуже складними. А вона навіть не здогадувалася, що з ним щось відбувається. І оскільки він нікому про це не розповідав, я теж нікому не розповідала. Нікому не пожалієшся, навіть подругам.
Вечір пам’яті Маестро Володимира Луціва в Долині
Я казала, що переживаю за нього. Але справжньої причини ні з ким не обговорювала». Дискримінація — це наслідок стигми. У народі це називають «повісити ярлик». Наприклад, людина все життя мала щодо себе образ успішної і здорової. А конфронтація з реальністю може бути надто болючою для самооцінки людини.
- Любов і ФСБ: як побачення закінчилося для 19-річного українця арештом?
- безкоштовні послуги знайомств у Карлівка Україна.
- виконавчі служби знайомств Торецьк Україна.
- Блог психолога: не шукай - воно тебе знайде.
- Вечір пам’яті Маестро Володимира Луціва в Долині - Долина - Долинська міська рада.
Тобто поки вона не отримала діагноз офіційно, їй не потрібно приймати, усвідомлювати факт свого розладу і вчитися жити з ним, будувати інший образ себе та конструювати нову самоцінність. Під час гіпоманіакальної фази Андрій мав дуже високий сексуальний потяг. Чи не кожна їхня зустріч закінчувалася сексом. Аби ви мирно спали». Якби ви мене виховали інакшим, я би, може, й не пішов. Але я такий, як є. Тому йду». Дружина Оксана згадує, що Зорян її підкорив своїм товариським характером, до кожної людини вмів знайти підхід.
Мудрість із бабусиної скрині
Бувало, якщо кохана іноді ображалася на хлопця, він наступного ж дня приходив із оберемком квітів. Коли їхав з роботи додому, завжди бодай щось купував для донечки. Був дуже непосидючим, постійно вигадував якісь цікаві поїздки — вони з Оксаною встигли багато де побувати в Західній Україні й за кордоном. Бойові побратими розповідали, що Зорік навіть у найскрутніші моменти залишався оптимістом, умів усім підняти настрій.
Був великим жартуном. Друзі згадують такий випадок. Коли тримали лінію оборони, їх почали обстрілювати «Гради». Зорян вийшов надвір, знайшов маленьку котячу миску, набрав у неї води і сів ноги мити. Так, жартуючи, морально підтримував побратимів.