В інших містах скеледромами опікуються менеджери та спонсори, а в Сумах такої людини поки що не знайшлося. Ця справа не приносить прибутку, тому нею може займатися лише фанатична людина, як от Віра Андріївна Паненко керівниця клубу «Абалаковець». Вона шукала будь-яку можливість, щоб провести змагання чи знайти необхідні ресурси, і досягала своєї мети, живучи альпінізмом. Власне, завдяки їй клуб «Абалаковець» єдиний, хто зміг пережити усі буремні часи в нашій державі, почавши свою історію в році.
Голова федерації альпінізму і скелелазіння в Сумській області, Заслужений тренер України з альпінізму. Для альпіністів заняття на скеледромах — це лише частина цілої системи підготовки. А для скелелазів, на відміну від альпіністів, це їх головний тренажер, на якому можна відпрацьовувати техніку. Тим більше, що скелелазіння включено в Олімпійські види спорту. Мені соромно, що я не зміг свого часу «добити» це питання: знайти та придбати приміщення для занять, поки це було доступно у лихі ті. Зараз це зробити набагато складніше.
З до можна було придбати хоч якесь приміщення та обладнати його для спортсменів. Після того як скелелазіння оголосили Олімпійським видом спорту, адміністрації більшості обласних центрів України пішли назустріч та приділили увагу скелелазам. У кожному з цих міст побудовані скеледроми, однак, важливо зауважити, що вони знаходяться не на відкритому повітрі, а в приміщеннях — це суттєва відмінність, яка дозволяє займатися навіть в холодну пору року.
За весь час моїх намагань співпрацювати з містом, назустріч пішли лише раз, давши розпорядження на спорткомітети допомогти нам із пошуками місця. Хоча результату все одно не досягли: чиновники відписалися, що нам запропонували 20 приміщень, а ми, нібито, від усіх відмовилися. У мене було лише одне питання: «Як це так? Мені навіть ніхто ще не подзвонив, щоб їх запропонувати!
На скеледромі відпрацьовується техніка лазіння, загальне знайомство та уявлення про спорядження, яким користуються альпіністи. Мені хотілося б навести приклад, наскільки актуальна проблема з цим у Сумах. Подивимося на спортивні досягнення інших федерацій, які мають велике активне членство та порівняємо їх з Сумами. Ось скільки спортсменів виховали за останні 15 років:.
При невеликій кількості активних членів та значно менших фінансових ресурсах, ніж у тій самій Одесі, можна зробити висновок, що сумська школа альпінізму є взірцем цього спорту та з нею рахуються інші федерації. Щоб досягати спортивних результатів, існуючого скеледрому на літній естраді недостатньо — це всього лише необхідний мінімум. Його висота має бути метрів, а площа мінімум квадратних метрів. Знову ж таки, щоб тренування проводилися в будь-яку пору року, скеледром повинен розташовуватися в закритому приміщенні.
До нас зверталися зі стадіону Ювілейний щодо будівництва стенду для лазіння. Я був у захваті від таких новин. Як тільки я сказав, що це ніколи не буде приносити прибуток, то усі питання одразу зникли. Зараз ситуація складається таким чином, що навіть за безкоштовно треба знайти тих, хто буде займатися спортом, вже не кажучи про платні послуги. У році я сказав хлопцям з альпклубу, що нумо зробимо ще дві доріжки, а я придбаю усі необхідні матеріали. Мене підтримали наші спортсмени: Олександр Сумцов, Володимир Рошко, Дмитро Романенко, Олексій Литовченко та інші.
Самих лише металоконструкцій було на 25 гривень, а ще треба було придбати фанеру, фарбу, зачіпки, болти тощо. Будували та монтували своїми силами, хто чим міг допомагав. Ескіз проєкту накидав наш спортсмен Дмитро Романенко, але обговорювали його майбутній вид та вносили коригування усі разом. Перед монтуванням деталей на літній естраді, ми домовилися з його менеджером Романом Караваєм.
Він був радий нашим ініціативам, адже тоді на літню естраду часто залазили, щоб повештатися, випити алкоголь чи накуритися. А так, займатимуться спортсмени, тому проблем не було.
Акції та новини
Потім наше альпіністське товариство між собою домовилося та протягом кількох тижнів ми змонтували нову стінку. З інших робіт лишалося лише підготувати доріжки: продумати маршрути та накрутити зачіпки. Вони відрізняються від інших тим, що проєктувалися майстрами спорту, які розуміли необхідні потреби для проведення тренувань.
Майстер спорту міжнародного класу з альпінізму, тренер дитячої секції в альпклубі «Абалаковець». З дитячою секцією я займаюся на скеледромі тричі на тиждень. Заняття проводяться в теплу пору року до кінця жовтня або поки дозволяють погодні умови. У цей час до нас приходять діти після канікул та багато новачків, які тільки починають знайомитися зі скелелазінням. Коли стає холодніше, секція продовжує займатися вже на закритому скеледромі в Палаці дітей та юнацтва.
Все тому, що на літній естраді відсутні умови для занять взимку. Якщо подивитися на скеледроми в інших містах, то можна навіть не встигати слідкувати за їхнім розвитком. Колись я готував проєкт нового скеледрому та рахував необхідну площу: для болдерінгового залу від 70 квадратних метрів в Палаці дітей та юнацтва він до 4 метрів у висоту, а маршрути на ньому короткі та складні , а високий — від квадратів.
Усміхнись, ми в Монтенеґро
Того, що є зараз, недостатньо для скелелазіння як спорту — він розвивається семимильними кроками. Його цілком достатньо, щоб підтримувати фізичну форму, але до чемпіонатів України тут не підготуватися. Коли я приводжу дітей на змагання, то ми беремо участь лише в етапі «складність», а «швидкість» нам просто ніде тренувати, бо немає спеціальних еталонних трас. Через це на фоні дітей з інших міст, наші виглядають досить похмуро. Усе ж, двічі на рік, ми проводимо змагання: внутрішній чемпіонат клубу весною та до дня фізкультури восени.
- найкращий сайт знайомств Українка Україна.
- Комунальний позашкільний заклад Білопільської міської ради "Центр дитячої та юнацької творчості"!
- Авторизація.
- Акції та новини.
- Музей А.С.Макаренка - Загальні - - Каталог статей - Відділ освіти Білопільської РДА!
- Красиві дівчата для спонсорських відносин.
Також ми намагаємося запрошувати райони до участі. Самі батьки розуміють, що особливої допомоги для розвитку скеледромів чекати не треба, тому допомагають, чим можуть: беруть участь в модернізації, суботниках та під час придбання нового спорядження. Фактично усі зачіпки для лазіння були придбані за кошти випускників, спортсменів, батьків та окремих спонсорів, з якими я контактую під час роботи гідом влітку.
Майстер спорту міжнародного класу з альпінізму, інструктор в альпклубі «Суми». Я неодноразово говорив і буду повторювати, що Суми — унікальний обласний центр, в якому біда зі спортивними спорудами. І це не зважаючи на те, що спорт та здоровий спосіб життя для молоді — основа здорової нації.
Каталог статей
У нас будуються майданчики для воркауту, можливо відбуваються які-небудь реконструкції існуючих спортзалів, але це дуже мізерна частина. Оскільки я часто буваю в подорожах та відрядженнях у інших містах України, то можу сміливо аналізувати ситуацію в Сумах. Фактично, місто Суми залишається єдиним обласним центром, де відсутній спортивний тренажер для виду спорту, який з цього року є Олімпійським. Інакше кажучи, ми не можемо навіть починати розмову про спортсменів, які будуть представляти Суми на таких змаганнях. Цей скеледром, який існує зараз у Сумах, побудований на пожертви та внески небайдужих до альпінізму та скелелазіння людей.
Досі ми намагаємося боротися та просити про допомогу в міської влади, однак поки ця «стіна» не пробивається. Розуміючи, що допомоги немає, спільними зусиллями однодумців, які виступили меценатами, був побудований цей стенд для лазіння. А до знаменної дати — чя з дня народження Педагога було збудоване нове сучасне приміщення, яке складається з трьох кімнат та виставкової зали, знаходиться в одному приміщенні з відділом освіти Білопільської РДА. Почесне місце в ньому займають матеріали про засновників музею, їх імена й до цього часу згадуються у місцевій пресі.
Одна з особливостей музею полягає в тому, що в його фонд входять не лише матеріали про педагога та письменника А. Макаренка, а й матеріали з історії Білопільського району, починаючи з найдавніших часів, речі вжиткового побуту українців Слобожанщини. Музей залучає до своєї діяльності представників освіти, громадськості, є скарбницею сучасної педагогічної думки району. Предмет вивчення музею — не лише життєвий та творчий шлях нашого земляка А. Макаренка, його педагогічна система, а й сучасні педагогічні надбання освітян району; історичне буття нашого краю.
Від того, як наші учні знатимуть історичне минуле, залежатиме розвиток сучасності та майбутнього, так само, як ріст дерева залежить від життєдайної сили коріння.
Головні завдання діяльності музею А. Розширення знань педагогів, учнів, громадськості району про життєвий, творчий шлях, педагогічну діяльність педагога-новатора А. Макаренка, інших визначних уродженців Білопільщини; поповнення знань учнів про історію рідного краю.
Сприяння у вивченні, використані педагогічної системи А. Макаренка загальноосвітніми навчальними закладами району.
Усміхнись, ми в Монтенеґро
Стимулювання розвитку творчих інтересів учнів до пошукової краєзнавчої роботи. Залучення учнів до проведення культурно-освітньої роботи серед школярів та мешканців району. Основними напрямками діяльності музею є:. Організаційна робота. Фондова робота. Пошуково-дослідницька робота. Освітньо-виховна робота. Інформаційно-методична робота.
Макаренка є візиткою нашого міста. Учасники заходів районного, обласного, республіканського рівнів, що проходять у нашому районі, починають знайомство з Білопільщиною саме з нього. належить А. земляків — вивчати, запроваджувати принципи. та методи його педагогічної роботи,. знайомити молодь з його літературною. Експозиції музею А. Макаренка розміщені у трьох кімнатах: життя та творчості А. Експозиція кімнати життя та творчості А.
Макаренка розміщена на 36 стендах, 8 вітринах, 6 картин художників Сумщини розповідають про певні події з його життя.