Щоб стати на чолі оперативного командування, йому довелося пройти через бої на Донбасі Як нинішній командувач військ оперативного командування «Захід» Олександр Павлюк ішов до своїх погонів генерал-лейтенанта — у черговому тексті « Новинарні » із серіалу «Нові генерали Українського війська». Після закінчення го класу хлопець вступив до Харківського вищого військового танкового училища. Ставши у 21 рік лейтенантом, поїхав для подальшого проходження служби в Німеччину — в Західну групу військ. То був рік, Радянський Союз от-от мав розвалитися, а на політичній карті світу поставала нова держава — Україна.
Олександр Павлюк служив у ЗГВ на посаді командира танкового взводу в селищі Хіллерслебен під Магдебургом. Це була перша керівна посада майбутнього генерала. Після двох років Східної Німеччини Сашко повернувся в Україну — в рідний Новоград-Волинський, місто Лесі Українки.
- всі сайти знайомств в Верхівцеве Україна.
- знайомства білі в Біла Церква Україна.
- – Продажа Опель Корса бу в Львове: купить подержанные Opel Corsa в Львове - Страница 2.
- додатки для знайомств місто в Вишневе Україна.
- найкращі знайомства в Прилуки Україна.
- С этой страницей также ищут.
На новому місці служби Павлюку запропонували посаду командира танкової роти, якою він командував чотири роки. У роках Олександр Павлюк керував уже українським миротворчим контингентом у Косові. Був тоді у званні підполковника, на посаді заступника командира ї окремої механізованої бригади з Новограда-Волинського.
За словами Павлюка, українці у Косові виконували завдання на блокпостах, у населених пунктах, особливо тих, які межували із сербськими чи албанськими анклавами. Підтримували порядок під час проведення виборів. Ми справилися чудово. На рівні всіх інших країн український контингент виглядав досить потужно, зокрема в питаннях підготовки особового складу», — запевняє офіцер.
Під час управління українськими «блакитними шоломами», каже Павлюк, він здобув великий та важливий досвід співпраці з підрозділами НАТО у веденні спільних військових операцій. У них кожна операція — це прораховування кожної дії, кожного кроку, щоб зберегти життя військовослужбовця. Цей досвід дуже мені допоміг у подальшому. Тому що за пріоритет я завжди ставив виконання задачі з максимальним збереженням життя особового складу», — каже Олександр Олексійович. І як тільки буде перекритий кордон з Росією — закінчиться війна. Поки через кордон постачають озброєння, техніку та найманців — війна триватиме», — вважає генерал.
Читайте також: Сергій Грабський: Миротворці — вони як конкістадори. Після близького знайомства з натовцями Олександр Павлюк є твердим прихильником вступу України до Північноатлантичного альянсу. Оскільки НАТО — це гарантія колективної безпеки. Якби ще на початку х років цей крок був зроблений, а не просто обговорений, то зараз би на сході України не точилася війна», — переконаний генерал-лейтенант. Після Косова Олександр Павлюк повернувся у Новоград на свою посаду заступника комбрига ї бригади.
А через два роки, у му, був призначений на посаду командира ї окремої механізованої бригади у Яворів Львівської області. На цій посаді і зустрів російське вторгнення в Україну у му. Відтак Павлюк зі своїм підрозділом виконував завдання на північному кордоні: до травня бригада створювала інженерні укріплення та опорні пункти, прикриваючи напрямок від Чернігівської до Харківської області. Принагідно хлопці призвичаювались до воєнних реалій, отримуючи повідомлення про події на Донбасі. У травні отримали новий наказ, і з того моменту та бригада бере участь в антитерористичній операції.
Далі були бої за Красний Лиман, Ямпіль, Закітне. Тут бригада попрощалася з першими «двохсотими»: 19 червня полягли сім військовослужбовців 24 омбр, серед них — командир батальйону Ігор Ляшенко. Особливо тяжко було після перших бойових втрат», — визнає Павлюк. Підготовлені диверсійно-розвідувальні групи, точні артилерійські та мінометні удари — все це вказувало не тільки на високі професійні навички противника, а й на його бойовий досвід», — пригадує офіцер. Я кажу "стоп". До мене починає доходити. Питаю — "то був напевно твій сутенер", а вона — "ну, шось типу того, його звати Андрій".
Online Dating in Rovenki, Luhansk
Я кажу — "підніми ти трубку! Підніме трубку Андрій, і попросиш мене". Я кажу — "дякую, я так не хочу! Вона пише, — це було коли євро скочило, — " доларів година". Я говорю - "да, нормально". Ну, але фотка там була класна, да. Другий варіант — це коли развод. Дівчина таємничо названа Мілєді, город Харків, вона, що цікаво, перша написала.
Я їй відписую — "ти сімпатічна, спору нєт, але ти з Харкова, а я зі Львова. Віртуалити, просто чатитись, мені нецікаво".
Засідання N36
Вона каже — "нє, ти не понімаєш, ти мені зразу понравився", почала на самолюбіє давити; купила мене тим. І каже, що давно мріяла до Львова приїхати, всяке таке ліпить і дає номер телефону.
Зідзвонилися, говорили десь впродовж двох днів, а потім вона мені заявляє — "да, я развєдєна, дітей нема, я хочу поїхати до Львова. Якщо ти мене зустрінеш і покажеш мені Львів, то я приїду".
Новини України: Про крота Шайтанова, виток інформації по лінії СБУ та контрабандні потоки з ЛДНР
У мене якраз вихідні, я можу взяти відпустку, коротше, все так співпадає, так красиво. Я, дурний, ведуся, ж фотку бачу, і вже собі уявляю: приїде така красуня з Харкова. Я вже забронював квартиру, в центрі міста коло Оперного. Вигляд прямо на готель "Опера". Добре, що без завдатку, мені повірили. Мав, одним словом, вже якісь плани.
Other cities Luhansk
І тут вона мені вже дзвонить і каже — "все, я сьогодні йду купляти квитки". Я думаю, все класно. А потім ще передзвонює — "солнишко, тут така ситуація, я забронювала квитки, мені треба їх купити, але ось зараз немає грошей, в мене кума вчора позичила, сьогодні ввечері поверне. Ти можеш мені позичити на квиток, а я, як приїду, то відразу віддам, вісімсот гривень, туда і назад". Я кажу — "я би радий, але в мене теж грошей зараз немає". У мене були, але я щось трохи запідозрив. Вона питає — "а коли будуть? Вона каже — "добре, я почекаю до обіду".
Я їй передзвонюю і кажу — "ні, зараз не маю", а вона — "а ти в друзів позич". Вона — "да? Ну, шкода, ну, але хорошо, тоді я завтра піду квитки брати". Я кажу — "ти ж збиралася на ці дні", а вона каже — "ну, нічого, я до понеділка лишуся, в неділю поїду". Я кажу — "а тобі не здається дивним, що в тебе грошей немає, а ти отак їдеш? Вона послала мене на хуй і кинула трубку.
І заблокувала мою анкету в себе.