Розглядаючи шлюбні традиції викрадення нареченої, слід говорити про домовленість родів, своєрідне сватання, що базувалось на виплаті віна плата за наречену для припинення або попередження міжродової ворожнечі, що виникала на тлі викрадення нареченої. Таким чином, можна дійти висновку, що насильницьке викрадення із часом трансформувалось у звичай викупу нареченої.
Християнство надало святості шлюбу, визнало шлюб не лише природнім союзом чоловіка та жінки, у який вони добровільно вступають, обіцяючи бути вірними один одному, але й таїнством, духовним єднанням. У ті часи визнавали шлюби освячені церквою, обрядом вінчання. Загалом використовувалась давня форма укладання шлюбу — весілля — шлюбна гостина, яка супроводжувалась старовинними обрядами.
Саме воно вважалось днем укладання шлюбу і давало право на спільне життя. Весілля, зазвичай, грали восени від Покрови до Пилипівського посту або взимку від Хрещення до Масниці. Передвесільні дні починалися з відправлення молодого і молодої на «запросини».
Запрошували, зазвичай, усіх родичів і сусідів. Церковне вінчання проводили іноді в один день з весіллям, іноді заздалегідь, але воно не було головною дією шлюбу. Якщо весілля чомусь відкладалось, звичай не дозволяв жити разом. Важливою традицією для укладання майбутнього шлюбу було отримання батьківського благословення. У більшості випадків батьки прислухались до бажання дітей, але попри свободу вибору наречених, прийнято було одружуватись тільки з дозволу батьків. Без батьківської згоди шлюб не міг стати дійсним, а якщо й бували такі шлюби, то це вважалось аномалією.
Тому остаточне рішення завжди було за батьками. Саме домовленість між батьками молодих про намір одружити дітей була тією базою, на основі якої складалися всі подальші відносини. Така домовленість ставала приводом для сватання, коли батьки або родичі молодого засилали сватів до родини молодої з пропозицією про шлюб. В Україні посередників при сватанні найчастіше називали «старостами», але трапляються також назви «сват», «посланець», «сватач», «говорун». У старости просили, як правило, близьких родичів, поважних одружених чоловіків.
Оскільки успіх сватання залежав і від уміння вести розмову, то при виборі старшого старости брали до уваги такі риси вдачі, як комунікабельність і дотепність. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері, щоб на випадок відмови зберегти сватання у таємниці. Після традиційних вітань і промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб.
Перспектива нашої громади – в її людях, - голова Коломийської ОТГ Ігор Слюзар
У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. При позитивній відповіді нареченої обговорювали попередньо питання про придане. Увесь передвесільний цикл обрядовості тривав два-три тижні, інколи — місяць. Якщо родину молодої щось не влаштовувало, вона могла розірвати попередню домовленість про майбутній шлюб. А ось жителі прикордонних сіл Сваркове, Фотовиж, Сопич Глухівського району, а також Краснопілля, Білопілля, Путивля, з якими випало спілкуватися, одностайно заявили: у них немає зайвих більш як тисячі гривень на супутниковий тюнер, а потім вносити ще й абонентську плату.
Її, до речі, мінімальну — 59 і 69 гривень — провайдери пропонують лише на перших три місяці. А потім зросте. Що ж робити? Глухівські селяни відповіли так: «Узимку доведеться дивитися Росію, а влітку будемо на городах».
Перспектива нашої громади – в її людях, - голова Коломийської ОТГ Ігор Слюзар
Є й інші варіанти. Наприклад, дехто сподівається на умільців, які розкодують сигнал за помірну винагороду. Тим часом наш сусід і нині пропонує щонайменше 30—40 телевізійних каналів на будь-який смак. Усі, як і раніше, безплатно. Навіть тарілку не треба перелаштовувати, не кажучи про гаманці.
У черзі під кабінетом лікаря сперечаються жінки середнього віку: «Третій день чую, як на російських каналах обговорюють премії наших посадовців! Навіщо я ту тарілку купувала? Щоб тепер іще комусь щомісяця платити? Думаю, чи то тюнер Т2 купувати, чи на кабельне переходити». Схожі розмови почуєш скрізь. Та якщо в жителів обласного центру принаймні є вибір, то частина Рівненщини його позбавлена і тому залишається поза інформаційним телевізійним полем.
Весільні послуги в Долині
Тому торік у грудні нацрада ухвалила рішення про розбудову мультиплексу саме державним концерном РРТ насамперед у прикордонних районах. Сподіваюся, це стосуватиметься й нашого Зарічненського. Але це, зрозуміло, не питання дня. Оскільки ж район межує з Білоруссю, там, як у Дубровицькому та Рокитнівському, дивляться їхнє телебачення. Білорусь повністю покрита цифровим мовленням, а передавачі у прикордонних Пінську та Столині поширюють сигнал на 30 кілометрів.
Біда в тім, що там усе нафаршироване російськими псевдоновинами про Україну», — коментує ситуацію представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення на Рівненщині Дмитро Тарасюк. Вийти з інформаційного вакууму дало б змогу введення в дію телевежі в Демидівському районі, яку споруджують ось уже … десятий рік. Через брак коштів Рівненська філія концерну РРТ роботи припинила. Однак із проєктних метрів вежі вже зведено Естонія закодувала російські телеканали, власні ж — у відкритому доступі.
У нас, на жаль, навпаки. Чим не гаряча тема на робочий стіл РНБО?
Біля міста Тульчин на Вінниччині стоїть багатоповерхівка, дах якої втиканий антенами-тарілками так, що з вершини пагорба видається, ніби тут база маленьких НЛО. Чому не одна на всіх? Тому, що в нас гроші блукають, себто до кожного приходять у свій час.
- Реєстр програми Інноваційний культурний продукт.
- веб - сайти знайомств місто в Нововолинськ Україна.
- мільйонер швидкісних побачень в Сновськ Україна;
- Офіційний портал Верховної Ради України.
- Навігаційне меню.
Понад те, не кожний має змогу реагувати на зміни, які відбуваються. А ось моя сусідка дуже розчарована. Вона звикла дивитися якісні серіали і політичні передачі українською мовою. А придбати пристрій і платити за послугу їй не під силу. Тож перейде на російськомовні канали, доступ до яких вільний», — сказав житель райцентру Муровані Курилівці Анатолій Волощук, в якого я поцікавився думкою про кодування 23 українських супутникових каналів. Якщо є інтернет, то все знайдеш: і свіжу інформацію, й улюблені або нові фільми. Там дуже багато можливостей! Справді, вибір є. Зокрема, кабельне телебачення або перейти на цифрове ефірне українське Т2.
Однак у кожній місцевості є особливості. Приблизно у половині районних центрів області немає кабельного телебачення. Навіть у Вінниці у приватному секторі користуються антенами-тарілками. А щоб перейти на Т2, де 32 канали зокрема й кодовані у відкритому доступі, треба придбати антену і приймач Т2 чи телевізор, у якому приймач вмонтовано. Тобто перед цим слід поцікавитися, чи доступний сигнал. Свого часу вінницькі селяни продавали корів і купували супутникові антени не лише тому, щоб мати змогу дивитися багато каналів, а насамперед тому, щоб телевізор показував.
Тож є населені пункти, жителі яких змушені користуватися супутниковими антенами. Наприклад райцентр Оратів, частина території прикордонних районів Могилів-Подільського, Ямпільського у прикордонних цифрові молдовські російськомовні розважальні канали. Крім того, в області є білі плями в місцевостях на стику покриття передавачів. Торік Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вийшла з ініціативою про встановлення мультикомплексу, який дасть змогу охопити телебаченням Т2 населені пункти країни, зокрема у Вінницькій області, де проблеми із сигналом.
Однак на це потрібен час. Тож там, де немає кабельного телебачення та сигналу Т2, вихід такий: або платити провайдерові за послугу, або дивитися безплатно, але вже без кодованих українських каналів. Від редакції. Відгуки телеглядачів дещо прогнозовані: навіть пересічні люди розуміють, що подібні зміни — анітрохи не на користь інформаційній безпеці держави.
Наша газета продовжує тримати на контролі цю важливу в умовах інформаційної війни тему. І ми сподіваємося, що це питання таки потрапить на розгляд найближчого засідання РНБО.
ХТО ТИ Є, УКРАЇНО ?! Число 2
президент україни. Урядовий портал. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ. урядова гаряча лінія ДЕРЖБЮДЖЕТ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ. Не готові до платного телебачення У черзі під кабінетом лікаря сперечаються жінки середнього віку: «Третій день чую, як на російських каналах обговорюють премії наших посадовців!