Тукен та ін. У Полтаві з поч.
У Канаді фотограф-аматор зняв неймовірне фото білоголового орлана
працював Й. Хмілевський, автор альбому фотографій з місць, пов'язаних з життям М. Гоголя, фотографій з свята відкриття пам'ятника І. Котляревському і великої серії фотографій будинку Полтавського Земства — До в Києві було чимало фотографів-митців і професіоналістів-науковців: Аршеневський, М.
Бобир, І. Гаас, А. Губчевський, І. Єзерський, К. Парчевський, М. Шукін і зокрема викладач фотографії в Київській Політехніці, згодом у Київському художньому інституті та Кіноінституті — М. Петров і дослідник мікрофотографії В. У кінці 19 ст. постали фотоорганізації як відділи при філіях Імператорського Російського Технічного Товариства в Харкові , Одесі та Києві , а також товариства «Аматорів Фотографії» мистецького і наукового характеру в Одесі, Харкові , Симферополі , Єлисаветграді та найдіяльніше товариство «Даґер» всеукраїнського характеру у Києві — ; співзасновник і голова — М.
Воно влаштовувало доповіді, екскурсії, конкурси, організувало Всеукраїнський з'їзд діячів фотографії і міжнародну виставку мистецької фотографії в Києві, там само влаштувало міжнародний салон мистецької фотографії. Поряд з мистецькою поширилася комерційна фотографія, особливо після винаходу англійцем Р. Меддоксом броможелятинових платівок. До в самому Києві працювало близько 70 комерційних фотографів в Одесі — близько 40, в повітових містах по бл. У Києві було 6 крамниць з фотоприладдями у тому числі «Український фотомагазин» І. Коносевича ; існували курси практичної фотографії Бернадського; робітники фотостудій Києва мали свої професійні товариства.
У році в Одесі створено об'єднання фотографів-аматорів « Одеське фотографічне товариство ». У році у Києві створено товариство фотографів-аматорів « Дагер », яке проіснувало до року. Організацію фотоаматорів створено щойно при Пресовій Квартирі УСС наприкінці у Карпатах. Перші фотографії «в полі» робили Іван Іванець , Ю.
Буцманюк , Б. Гнатевич, В. Клим, Т. Мойсеович, М. Угрин-Безгрішний, Т. Яцура та ін. Виставка у Відні, повторена у Львові. У р. при Пресовій Квартирі УСС В. Бобинський та Лев Ґец уклали збірник «Стрілецька Антологія», який містив 36 творів ілюстрованих ма фотографіями роботи військових фотографів.

Гуртки фотоаматорів діяли також у таборах інтернованих у Чехо-Словаччині в Ліберці , Йозефові голова — О. Балицький, виставка У році постало Українське Фотографічне Товариство УФОТО або UFT у Львові ініціатори — професор Олекса Балицький і доктор Степан Дмоховський — голова товариства з філіями в Станиславові , Тернополі і Рогатині. Товариство мало членів , свою домівку, робітню й бібліотеку; У — 39 рр. видавало журнал «Світло й Тінь» головні редактори Олександр Мох , Степан Щурат.
УФОТО влаштовувало щомісячні внутрішні виставки і щорічні репрезентативні. Члени товариства брали участь у виставках у Чикаго , Всеслов'янській мистецькій фотовиставці у Заґребі та у фото-конкурсах Альфа, Перуц, Кодак, Філіпс й Еро. Разом з туристично-краєзнавчим товариством «Плай» влаштувало у році виставку «Наша Батьківщина у світлині» з 68 учасниками. Визначніші члени товариства: професор Олекса Балицький, Юліан Дорош автор книг « Підручник фотоаматора » і «Побільшення» , Олексадр Пежанський , Ярослав Савка , Володимир Савицький, Данило Фіґоль , Роман Масляк, Володимир Тарнавський.
Після революції, в — х pp. і після Другої світової війни , в Україні поширилися фотоаматорські гуртки в установах, громадських орґанізаціях, на фабриках. Вони періодично влаштовують в усіх обласних центрах виставки фотографій і пересувні виставки також поза Україною та конкурси з грошовими преміями.
Навігаційне меню
З учасників тих виставок рекрутуються фоторепортери для преси. Відомі з х pp. фотожурналісти К. Лішко, Білоцерківський, Г. Угринович; після війни популярні Б. Градов, Ф. Федоров, М. У Нідерландах морози викликали бум катання на ковзанах. Фото 14 лютого Сенату США не вистачило голосів, щоб засудити Трампа.
- Фотографія в Україні — Вікіпедія.
- Головні поради Джозефа.
- Могилянці - 400 років;
- Фотографія в Україні?
- Фотопоради від "найкращого молодого фотографа" Британії.
Що це означає для Америки 14 лютого Снайпери і обстріли. Чому на Донбасі загострення і гинуть солдати 13 лютого Кров у легенях. Чому в Асканії-Новій масово загинули рідкісні журавлі 13 лютого День Святого Валентина і Covid Чи змінив Zoom побачення назавжди 14 лютого Звідки взявся Стоунхендж? Вчені знайшли, куди ведуть сліди 12 лютого Перша шлюбна ніч українців. Як це було: традиції, міфи та реальність. Як ця ідея змінює погляд на Всесвіт.
- ?
- .
- ;
- ?
- азіатські швидкісні знайомства в Першотравенськ Україна.
Лоботомія: історія суперечливої операції, яку вважали простішою за лікування зуба. Як Північна Корея викрадала молодих японців, щоб навчати своїх шпигунів. Еміратський зонд "Надія" надіслав своє перше фото Марса. Що це означає для Америки. Це була його глибоко особиста справа.
Можливо, цим він ділився з сином. Його дружина, піаністка Наталія Деренівська, теж хворіла на онкологію протягом восьми років. Вона померла у році, і Віктор знав, що це таке, він це бачив.
"Він був патріотом фотографії". Колеги про фотографа Віктора Марущенка
Я знав, що відбувається, але в діагнози не влазив, це особисте. Ми з Віктором разом працювали в газеті «День». Ми з ним могли робити щось окреме, але це все одно було частиною цілого. Тобто я міг поїхати в році робити проєкт про Донбас, закінчити проєкт у му, а у році Віктор уже мав свій проєкт про Донбас.
Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Історія КМА
Це було одне поле. Ми просто разом працювали й обговорювали те, що робимо. Фото: Віктор Марущенко рік, Брянка Луганської області. Серія про шахтарів-нелегалів. При цьому Марущенко був відомий у багатьох країнах — його колекції фотографій зберігаються в різних музеях, а тут він ніхто. Навіть звання не має державного. І з одного боку, Віктор хотів передавати свої знання, а з іншого — треба було десь працювати.
На той час він уже не хотів фотографувати, через вік, але мав дуже багато ідей, знань, досвіду, контактів в Україні й у світі. Ми були друзями, і одного дня Марущенко просто сказав, давай ти будеш викладати, та й усе. Стосунки складалися дуже добре, ми вміли розділяти дружбу і роботу. Навіть ніколи не сварилися. Зі студентами в нього були переважно дружні, неформальні стосунки. Він наголошував на тому, що в нас немає учнів чи студентів, тільки слухачі. Ми свій досвід їм передавали, а вони нам свій.
Історична довідка
Віктор був людиною харизматичною, і, звісно, його ніким не замінити. Але школа будується на методиках, які він розробляв разом з іншими фотографами. Це все залишиться. Школа будувалася не лише на досвіді. Розумієте, ми з Віктором активно працювали в пресі у ті та ті роки. А зараз у нас рік. Та є досвід міжнародних освітніх програм. Віктор сам їздив у берлінські школи, переймав їх досвід і розробляв власні методики, свій підхід до викладання.
Але в нього був принцип — своїм досвідом ми не ділимося, бо він старий. Ми мали пропонувати сучасні методики, мали давати універсальне розуміння фотографії і сучасного мистецтва. Фото: kyivdaily. Марущенко — це сучасний художник, який розповідає про життя.
Його школа була не просто освітнім закладом, а твором. Це такий концептуальний підхід. Марущенко на першому занятті говорив напівжартома, що наше завдання зробити так, щоб люди вийшли зі школи і не фотографували. В Україні неможливо заробити на життя фотографією, і в цьому ми людей не дуримо. Тому ми вчимо не фотографувати, а просто бути сучасними". Віктор завжди був такою людиною, з якою хотілося бути поряд, поговорити, випити кави чи інших напоїв.
Він був товариською, доброзичливою людиною. Фото: телеграм-канал Мустафа Найєм. Віктор був узагалі значущою людиною в сучасній українській культурі. Такі висоти незамінні.