Інший мільйонер Артем Терешенко - родоначальник династії відомих цукрозаводчиків - виходець із козацького роду. Походили з козаків м. Глухова нині Сумської обл. Відомі глава родини Артем Якович? Родина Терешенків посідала провідні місця у торгівлі хлібом, цукром та худобою, у цукровому, туральному, суконному виробництві, лісообробці, інших галузях. Терешенкам було надано дворянське звання. Вони стали одними з фундаторів цукрового , рафінадного синдикатів та Всеросійського товариства цукрозаводчиків Емігрував за кордон. Родина Терешенків відома багатьма добродійними справами, на які вони витратили майже 5 млн.
Колекція художніх творів, яку все життя збирала родина Терешенків, стала основою Київського музею російського мистецтва. Розвиток промисловості х років XIX ст. Це початок промислового перевороту. Суть його полягала у поступовому переході від феодальної мануфактури до капіталістичної фабрики. Утвердження фабрично-заводського машинного виробництва починає переважати в таких галузях, як металообробна, текстильна, тютюнова, склодувна та ін. Мануфактури ще довго зберігалися у цукровій і горілчаній промисловості.
Проте вже у р. Стрімкого розвитку набуває виробництво сукна, прискорюється розвиток металургійної промисловості, видобуток вугілля та інших галузей промисловості. Кількість підприємств в Україні за другу чверть XIX ст. Особливо швидкими темпами розвивався Південний регіон.
ПРОФСПІЛКОВІ НОВИНИ
Швидко зростала кількість суконних підприємств: із 12 суконних мануфактур у р. Ух роках в Україні почало розвиватись сільськогосподарське машинобудування. Зростання попиту на метал зумовило виникнення нових чавуноливарних та залізоробних підприємств, які будуватись на Луганщині, Київщині, Одещині. Розвивалися й інші галузі промисловості - салотопна, шкіряна, свічкова, миловарна. Розвиток товарно-грошових відносин відбився і на сільському господарстві.
Ð Ñ Ð¾Ð´ идÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¸ ÑÑаÑики
Зростала його товарність. Поглиблювалася спеціалізація окремих регіонів України. Так, Південь спеціалізувався на вирощуванні пшениці, тонкорунного вівчарства, а Правобережжя - на вирощуванні цукрових буряків. Товаризація сільського господарства вела до розшарування поміщицьких господарств. Водночас дрібні і середні поміщицькі господарства значною мірою зберігали натуральний характер. Невміння господарювати у нових умовах примушувало поміщиків закладати за борги свої маєтки. Інтенсивно відбувалося руйнування і селянських господарств. Скорочувалися їх наділи, збільшувалася панщина, часто селян позбавляли наділів.
Отже, дореформений період економічного розвитку характеризувався досить швидким зростанням промисловості. Якщо у р. Розвиток ринкових відносин спонукав пожвавлення торгівлі. У нього втягувалося і селянство. Розвитку торгівлі сприяла наявність сухопутних шляхів і судноплавних рік, будівництво портів в Одесі, Херсоні та інших містах, які з'єднували губернії України з Центральною Росією і зарубіжжям.
Важливу роль відігравала ярмаркова торгівля, насамперед у Харкові, Ромнах, а потім у Полтаві, Києві. На знаменитий Київський контрактовий ярмарок, який був переведений з Дубна у р. Тут укладалися контракти на купівлю-продаж різноманітної продукції панських маєтків, передусім сільськогосподарської. Ярмаркова торгівля сприяла економічному об'єднанню різних регіонів України, підтриманню зв'язків з промисловими районами Росії, зарубіжними країнами.
Чи треба Україні вступати в НАТО?
Вихід до Чорного моря дав Україні нові шляхи для зовнішньої торгівлі. Я кию раніше основна маса товарів вивозилась через Петербург, Ригу, Гданськ, що істотно гальмувало експорт з України, то в першій половині XIX ст. Крім хліба, Україна експортувала лляне насіння, конопляне прядиво, тютюн, вовну, шкіру, смушки, топлене сало, олію, худобу, мед, віск, рибу тощо. Зростання промислового й сільськогосподарського виробництва, розвиток торгівлі сприяли розвитку міст України.
Швидко зростали Харків, Одеса, Херсон, Миколаїв.
- безкоштовний додаток для знайомств Жовква Україна?
- сватання Україна;
- Україна випередила Румунію, Росію та Індію у світовому рейтингу інноваційності.
Протягом - рр. Отже, у першій половині XIX ст. З економічної структури феодального суспільства поступово формувалися капіталістичні відносини.
Це було зумовлено посиленням товарно-грошових відносин та іншими факторами буржуазної модернізації. Кріпосницькі відносини підривалися й розвитком промисловості. Поступово відбувався перехід від мануфактури до фабрики з найманою працею.
Останні новини
Розвиваються нові галузі промисловості - металургійна, видобуток корисних копалин, у 20 -х. Основна ознака цього періоду - поглиблення кризи феодально-кріпосницької системи і зародження капіталістичних відносин. У другій половині XIX ст. Вийти з неї можна було шляхом ліквідації кріпосного права і проведення реформ, що сприяло б розвитку ринкових відносин.
Проте шлях капіталістичного розвитку був визначений царськими реформами, які проводилися згори, в інтересах поміщиків, лише щоб заспокоїти селянство. За царським маніфестом селяни ставали особисто вільними, незалежними від поміщиків. Однак право власності на землю залишалося за поміщиками.
Селяни були зобов'язані викуповувати свої наділи. Однак вони не мали на це коштів. Після реформи тис. Окрім аграрної у - pp. Реформи мали значні недоліки, однак усе ж сприяли соціально-економічному поступу, становленню правоздатності станів, відкривши шлях до модернізації та індустріалізації господарства. Швидкими темпами почали розвиватися в Україні насамперед такі галузі важкої промисловості, як вугільна, залізорудна, металургійна, машинобудівна. Головною вугільною базою України став Донецький басейн, що на початок XX ст.
У розвитку металургійної промисловості України переломними стали ті роки XIX ст. Швидкими темпами розвивалися в Східній Україні харчова, лісопильна, швейна та інші галузі промисловості. Розвиток промислового виробництва України супроводжувався швидким зростанням залізничного транспорту.
У ті роки залізницею було сполучено всі головні українські міста, а також з'єднано чорноморські порти з портами Балтійського моря. Це сприяло розширенню як внутрішнього ринку, так і зовнішньої торгівлі. Значну роль у розвитку української промисловості належала іноземному капіталу. Ключові позиції в кам'яновугільній, залізорудній і металургійній промисловості в Східній Україні зайняли французький, бельгійський, англійський і німецький капітали.
На початку XX ст. Розвиток індустрії України відбувався однобічно. Швидкими темпами розвивалися базові, видобувні галузі, які поставляли сировину. Інші, окрім сільськогосподарського машинобудування, тупцювали на місці. Це - результат колоніальної економічної політики Росії щодо українських земель, нещадної експлуатації царизмом їхніх природних і людських ресурсів. Отже, головним чинником розвитку України другої половини XIX ст. Саме вона створила умови для розвитку капіталістичних відносин в Україні.
Значного розвитку набуває промисловість. В Україні сформувалося два промислові райони: центром важкої промисловості була Катеринославська губернія, а також міста Харків, Миколаїв, Одеса; центром цукрово-гуральної промисловості була Правобережна Україна Київська, Подільська та Волинська губернії. В цей час бурхливо будуються залізниці: у - рр. Проте, якщо у Східній Україні йшов процес індустріалізації, то розвиток промислового виробництва у Західній Україні відбувався значно повільніше.
Значно відставало від промисловості і сільське господарство. Внаслідок трьох поділів Польщі західноукраїнські землі площею близько 60 тис. Крім того, з XVII ст.
На цих територіях українське населення жило в умовах жорстокого соціально- економічного тиску з боку монархії. Особливо тяжким було життя західноукраїнських селян, які становили більшість українців.