П ісля розгрому декабристського руху на території Російської імперії настав час реакції, пов'язаний з іменем «царя-фельдфебеля» Миколи І, прихильника військових порядків і пильного контролю за життям підданих, покладеного на створений в році III відділ «власної його величності канцелярії» та корпус жандармів. Проте це не убезпечило країну від потрясінь — під впливом Липневої революції у Франції, восени року у Варшаві почалось повстання польських офіцерів.
Підтримане студентством і ліберально настроєною шляхтою, воно перекинулось на Литву та Правобережну Україну й набуло характеру національно-визвольного. Його придушення привело до ліквідації Царства Польського, закриття багатьох костьолів, перетворення польських навчальних закладів на російські і запровадження у році російської мови як офіційної на усьому Правобережжі. Заходи зі знищення передумов польського патріотизму здійснювались згідно сформульованій міністром народної освіти Сергієм Уваровим імперській ідеологеми «православ'я, самодержавство й народність», якою виправдовувалось і освячувалось непорушне існування самодержавно-кріпосницького ладу.
Реалізувати останній елемент цієї тріади, «народність», Уваров пропонував найпростішим способом — русифікацією, що за відсутності сформованої російської національної науки і культури, з допомогою якої можна було б русифікувати неросійське населення чи освічувати самих росіян, прискорило виокремлення української культурної ідентичності із загальноруського потоку.
Уособленням цього процесу стала нова генерація українських діячів, яка виступила на суспільну арену на межі х років, коли в Києві запрацював університет св. Володимира , покликаний стати новим центром світської освіти Правобережжя і цитаделлю «обрусения края» під керівництвом призначеного прямим розпорядженням Уварова літнього Михайла Максимовича. Ознакою активізації національного життя став таємний гурток «Київська молóда», який року виник у Київському університеті.
Його члени вбачали своє завдання в ліквідації кріпацтва «згори», піднесенні культурно-освітнього рівня селянства. Невдовзі гурток саморозпустився, а вже в кінці року — на початку го навколо його членів та молодих людей, які відвідували в університеті лекції професора російської історії Миколи Костомарова, виникла таємна політична організація Слов'янське товариство. Окрім Костомарова, її організаторами також були чиновник канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора Микола Гулак, викладач Полтавського кадетського корпусу Василь Білозерський, письменник Пантелеймон Куліш та тоді ще студент Опанас Маркович.
Членами товариства невдовзі стали студенти університету Олександр Навроцький, Іван Посяда, Георгій Андрузький, Олександр Тулуб, викладач Полтавського кадетського корпусу Дмитро Пильчиков, полтавський поміщик, випускник Харківського університету Микола Савич, й після особистого знайомства з Костомаровим — вже відомий на той час поет Тарас Шевченко. Микола Гулак Як знак приналежності до товариства, його члени мали золоті персні з написом на їх внутрішній стороні: «Св. Кирило і Мефодій. Січень р. У нього була також печатка з євангельським виразом: «И уразумите истину, и истина освободит вас».
Поява братства була одним з проявів піднесення національного руху в усіх українських землях у ці ж роки в Східній Галичині почала діяти «Руська трійця» та активізації загальнослов'янського руху його основних національних течій — чеської і, особливо, польської демократичної під впливом визвольних ідей Заходу періоду назрівання загальноєвропейської революційної кризи — « весни народів », а також декабристського руху в Україні.
Події Добропілля
Вивчення народної творчості українців та слов'янських народів привело Миколу Костомарова до висновку, що між ними є чимало спільного. Релігійний чинник, загалом, був вагомим у діяльності товариства. Це відобразилося у виборі його патронами св. Кирила і св. Мефодія, які навернули слов'ян у християнство, формі самої організації, що наслідувала старі українські церковні братства, та у програмному маніфесті кирило-мефодіївців — « Книзі буття українського народу » «Закону Божого» , автором якого вважається Микола Костомаров.
У цьому творі широко представлено палітру української минувшини, проаналізовано тенденції розвитку України, її народу та державності на підвалинах етнонаціональної самобутності, але не винятковості, що свідчить про загальнолюдське розуміння історичного процесу, шанобливе ставлення до досвіду інших культур і народів. Василь Білозерський У «Книзі буття Саме національний месіанізм мав стати рушійною силою національної ідеї і в інтерпретації Костомарова він базувався на християнських засадах та уявленнях про справедливість, свободу і рівність, на відміну, приміром, від польського месіанізму, зорієнтованого на аристократично-шляхетське відтворення Речі Посполитої.
Братчики на чолі з Костомаровим виступали за створення на добровільних і рівноправних засадах панслов'янського союзу на зразок давньогрецьких полісів або Сполучених Штатів Америки, який мав спиратися переважно на культурну, расову та релігійну спільність слов'ян і водночас на демократичні, правові принципи міждержавної організації, які передбачали б рівність усіх суб'єктів об'єднання.
Приймаємо, що духовне і політичне об'єднання слов'ян є істинне їх призначення, до якого вони повинні прагнути. Приймаємо, що при з'єднанні кожне слов'янське плем'я повинно мати свою самостійність, а такими племенами визнаємо: південно-русів, північно-русів з білорусами, поляків, чехів зі [сло]вінцями, лужичан, ілліро-сербів з хорватами і болгар.
Приймаємо, що кожне плем'я повинно мати правління народне і дотримуватися вчинене рівність співгромадян по їх народженню, християнським віросповіданням і станом. Приймаємо, що правління, законодавство, право власності і просвітництво у всіх слов'ян повинні грунтуватися на св[ятій] релігії Господа нашого Ісуса Христа.
Приймаємо, що при такому рівність освіченість і чиста моральність повинні служити умовою участі в правлінні. Приймаємо, що повинен існувати загальний Слов'янський собор з представників всіх пле[мен].
Доступність посилання
Кирила і Мефодія. Кирила і Мефодія». У ньому наголошувалося на цілковитій самостійності кожного слов'янського «племені» в умовах існування загального Слов'янського собору майбутньої співдружності. Ці принципові положення засвідчили докорінну відмінність програми кирило-мефодіївців від позиції офіційних кіл імперської Росії, що претендувала на роль покровительки слов'ян. Центром майбутньої слов'янської федерації «наріжним каменем» мала стати Україна.
Кожна держава як член федерації становила б окремий штат; Київ став би столицею федерації, в якій раз на чотири роки збирався б найвищий спільний консультативно-регулюючий міждержавні взаємини орган — собор, або сейм. В цій демократичній слов'янській федерації кожний народ мав би широкі й рівні права, а в усіх її частинах мали б існувати однакові основні закони й права, бути знищені кріпацтво й рабство у будь-якому вигляді, встановлена єдина центральна влада, що відала б міжнародними справами, військом і флотом, ліквідовувалися митниці, запроваджувалася свобода торгівлі за цілковитої автономії кожної частини щодо внутрішніх установ та управління, судочинства й народної освіти.
ЗВЕРНИ УВАГУ
Дмитро Пильчиков Реалізація вимог скасування кріпацтва та поширення освіти серед народу була передумовою для досягнення більш широких політичних змін, які мали ґрунтуватися на принципах християнської етики, ідеї панславізму і лібералізму — особистої свободи людей, незалежної від їх соціального статусу. Це були ідеї, за які українська нація, як твердили братчики, боролася ось уже кілька століть. Головна перешкода на шляху України до свободи й незалежності вбачалася автором «Книги буття…» в соціальному розшаруванні українців, знищенні козацтва — оплоту її вільнолюбства й сили, здатної самовіддано відстоювати свободу.
Перспективи дальшого розвитку України розглядалися невіддільно від розширення взаємин трьох слов'янських країн — України, Росії та Польщі. Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало трохи більше року і наприкінці березня — на початку квітня року було розгромлене за доносом студента Олексія Петрова. Жандармам вдалося виявити 12 членів законспірованої організації — представників різних станів, що свідчило про демократичний склад учасників братства.
За свідченням самих братчиків, з ними мали зв'язки переписувалися, зустрічалися, спільно працювали близько сотні осіб — професори і викладачі навчальних закладів, художники, артисти, урядовці, видавці, студенти, поміщики, офіцери та інші.
Пантелеймон Куліш Спочатку у слідства склалося враження, що заходи цієї організації не становили серйозної політичної загрози. Шеф жандармів Олексій Орлов у листі до Миколи I навіть писав, що «общество было не более как ученый бред трех молодых людей». Всесвітній день водно-болотних угідь. Всесвітній День водно-болотних угідь.
- Навігаційне меню!
- Реєстр програми Інноваційний культурний продукт :: Український культурний фонд;
- підключити місто в Алчевськ Україна.
- зустрічі в Вінниця Україна!
Всесвітній день екологічної освіти 26 січня. Всесвітній день екологічної освіти, вихованці гуртка «Дитячий екологічний рух» кер. Данильченко А. Всесвітній день енергозбереження. Всесвітній День захисту морських ссавців або День китів. Всесвітній день захисту тварин на Великоновосілківській районній станції юннатів. Всесвітній день Землі. Всесвітній День Землі у північному окрузі Донецького обласного еколого-натуралістичного центру. Всесвітній день китів. Всесвітній день клімату.
Всесвітній день кішок: історія та традиції свята. Всесвітній день мігруючих птахів. Всесвітній день океанів. Всесвітній День прибирання. Всесвітній день ґрунтів World Soil Day. Всеукраїнська серпнева конференція «Педагогічний пошук — ». Всеукраїнська акція «Посади своє дерево». Всеукраїнська науково-практична конференція «Відтворимо ліси разом». Всеукраїнський біологічний форум учнівської та студентської молоді «Дотик природи ». Всеукраїнський експедиційно- польовий збір команд юних зоологів відбувся у місті Харкові 12 — 14 червня. Всеукраїнський збір лідерів Дитячого екологічного парламенту.
Протест строковиків був організований ФСБ – блогер та воїн Олена Білозерська
Всеукраїнський зліт юних дослідників-природознавців. Всеукраїнський конкурс з флористики та фітодизайну «Україна вишивана». Всеукраїнський конкурс з флористики та фітодизайну на тему « славних років Позашкіллю».