Той театр, який увійшов до всіх українських енциклопедій. Режисером в театрі став Іван Лукич Сагатовський , відомий український актор, режисер, який зібрав під своїм керівництвом відомих українських акторів В. Варецьку , К. Лучицьку , О. Петрусенко , Ю. Шумського , І. Селюка та інших. Диригентом в театрі був П. Бойченко, концертмейстером С. Восени «Просвіта» планувала відкрити 10 українських початкових шкіл.
Багато в цьому допомагали створені українські кооперативи. До речі, саме вони були основою та запорукою розвитку національно-культурного життя на півдні України. В херсонському архіві збереглися їхні документи. І тому є відомим, що херсонські українці допомагали і своїм братам з Миколаєва і навіть Полтави. Культурницькі організації могли розраховувати й на традиційну підтримку земських діячів — представників так званої старої Громади. Її голова Андрій Михайлович Грабенко влітку року виконував обов'язки голови Губернської Земської Управи, секретарем якої був Микола Чернявський , завідував відділом народної освіти П.
Тришевський, а відділом шляхів та сільського будівництва — перший «український губернатор» Г. Розвиваючи приклад Херсона, навколо міста з'являлися все нові й нові сільські товариства «Просвіти». Вони потребували уваги до себе. Влітку року херсонські просвітяни влаштували поїздки членів музично-драматичного гуртка по селам на запрошення сільських товариств «Просвіти». В жовтні вони планували провести з'їзд «Просвіт» Херсонського та Дніпровського повітів, метою якого було створення спілки «Просвіт». Але цим планам, не вдалося бути втіленими в життя.
На Херсонщину насувалася війна. З осені року поглибилась політична криза в Україні , становище якої значною мірою залежало від стабільності центральноєвропейських держав Австро-Угорщини та Німеччини , які знаходилися на порозі революції. В листопаді вони визнають себе переможеними, виведуть свої війська зі Східної Європи , і Україна впаде в прірву братовбивчої війни. Гетьманська влада намагалася на місцях здійснювати заходи зі зміцнення свого становища. Єдиним офіційним опозиціонером для адміністрації був орган місцевого самоврядування, вибори якого проходили ще влітку р.
Гласні мали з багатьох питань власну думку, яка не завжди збігалася з позицією адміністрації. В серпні р.
Держкіно заборонило серіал «Свати» – Іллєнко
Розенталь і С. Потім під тиском адміністрації було призначено нового міського голову. Ним став І. Через місяць за розпорядженням губерніального старости С. Піщевича, на підставі прийняття нового Закону про вибори, Херсонська міська дума була взагалі розігнана. Одночасно з посиленням центральної влади розпочалося формування добровольчих дружин із захисту порядку. На початку листопада гетьман оголосив в Херсонській губернії та Дніпровському повіті воєнний стан.
Квитки на "Сватання на Гончарівці"
В Херсоні була сформована Оборона, яка складалася з роти георгієвських кавалерів та кількох добровольчих дружин. Спілка офіцерів Херсонського гарнізону на чолі з генерал-майором Драценко підтримала останні заходи уряду гетьмана Скоропадського. Скоропадському та розпочала формування офіцерських дружин, головна мета яких було придушення селянських повстань. В місті та його околицях було неспокійно. В селах створювалися або загони самозахисту, або повстанські загони.
В місті розповсюджувалися листівки із закликами «Долой гетьмана», «Визволити політв'язнів», «Свобода спілок та друку». Страйкували деякі приватні торгово-промислові підприємства, електростанція. На площі Свободи чини Варти встановили кулемети. Українські політичні партії активізували свою діяльність. В листопаді в Україні фактично розпочалося збройне повстання проти гетьмана.
Його оголосила Директорія. На півдні селянські повстанські загони почали об'єднуватися в потужні та мобільні армії. На арену історії вийшли відомі герої та антигерої визвольних змагань. На Херсонщині розпочалась громадянська війна. Газети того часу були переповнені повідомленнями про локальні збройні сутички по селах Херсонщини. І майже відсутні в них відомості про розвиток культурницької справи. Невідомо, чи був проведений З'їзд «Просвіт» Херсонського та Дніпровського повітів, чи було відкрито, як планувалося, десять українських початкових шкіл.
Але «Просвіта» діяла. На всіх крутих зламах того часу про роботу товариства можна було впевнено говорити: «але просвітяни працювали…» В державному архіві Херсонської області збереглася автобіографія та інші документи Володимира Пилиповича Буряченка , секретаря відомого українського журналу «Основа», автора російсько-українського словника Одеса , р. В них відображена активна робота херсонських просвітницьких установ. Українські курси продовжували навчання, театр давав регулярні вистави: просвітяни працювали.
- Корисні посилання?
- ніч швидкісних побачень Довжанськ Україна!
- Сватання на Гончарівці у Рівному ᐉ ᐉ купити квиток в театр ᐉ !
- найкраще місце підключення поблизу Макіївка Україна;
- знайомства, одружені в Дружківка Україна?
Гордій Васильович прибув до Херсона 16 грудня року разом з військовими підрозділами республіканської армії. Після коротких сутичок з добровольцями, республіканські війська встановили владу УНР в Херсонському повіті. У січні р. Ініціаторами створення національного союзу були діячі «Просвіти».
- знайомства метро поблизу Євпаторія Україна.
- Фольклорні ансамблі. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара.
- Навігаційне меню;
- виконавчі служби знайомств в Василівка Україна;
- Віталій Пронько, актор.
Представники українських політичних партій розпочали активно перебирати національно-просвітницькі функції на себе. І вирішували їх у своєму розумінні. Наприклад, 18 січня року Херсонський повітовий комендант полковник Кочубей наказав у тижневий термін зняти всі російськомовні вивіски та замінити їх україномовними. Подібні кроки херсонська громадськість зустрічала вкрай вороже. Усілякі крайнощі народжували у відповідь лише протидію.
Однак, товариство «Просвіта» працювало.
На Херсонщині відбувся фінал обласної національно-патріотичної акції «Ми – українці»
В січні були організовані вже традиційні культурницькі заходи. Так, того ж 12 січня року, «Просвіта» провела дитячий ранок для сиріт Миколаївського дитячого притулку та найбідніших верств населення. У програмі була Ялинка, читання віршів, безкоштовні подарунки, показали також виставу «Сватання на Гончарівці», в якій, за висловом газети «Родной край», «г.
Селюк все время смешил детей». Так, в січні відбулися загальні збори Херсонського відділення Української вчительської спілки, а в лютому — загальні збори молодіжної української організації «Юнацька спілка». Її очолив Іван Колесник, секретарем обрано Г. На початку березня р. Навколо міст, які охороняли союзницькі десанти, не втихали селянські повстання, а в самих містах активізувалось анархістське, більшовицьке та ін.
Наказ григор'євським частинам на штурм Херсону підписав Ю. Тютюнник , взявши тим самим на себе всю відповідальність за наслідки операції. Скоріше за все, Григор'єв не був впевнений до кінця у своїх силах і не хотів ризикувати кар'єрою у разі невдачі, адже штаб бригади не встиг підготуватись і планів штурму міста не існувало. Але ентузіазм партизанів був настільки високим, що обійшлись без будь-яких планів. З березня р. Під час кількаденного штурму загинуло, за свідченням самого Григор'єва, понад грецьких солдатів і офіцерів за іншими даними, загальні втрати антантівців становили понад осіб , а втрати повстанців становили 19 вбитих і 37 поранених.
Коли вже стало зрозуміло, що поразка неминуча, греки підпалили портові склади, де перебувало під охороною кілька сотень заручників з числа місцевих жителів всі вони загинули. Григор'єв, розлютований цими подіями, наказав завантажити один з пароплавів трупами грецьких солдатів і відправити його на адресу головного союзницького командування в Одесу. Після взяття Херсону Григор'єву вдалося поповнити запаси зброї, боєприпасів, спорядження.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ
Зокрема, у противника було захоплено 6 важких гармат, понад кулеметів, понад гвинтівок, а також мулів. Це мало неабияке значення для повстанців, оскільки однією з найгостріших тогочасних проблем було забезпечення радянських військ усім необхідним. Він увібрав в себе масові експропріації серед херсонців, каральні заходи радянської влади, реквізиції, зловживання.